Василь Яремчук написав ці спогади тоді, коли Україна нарешті стала Незалежною державою. Мрія його видати книгу для нащадків дійснилася лише тепер. Розповідь не перевантажена філософією, у ній все просто, як було у житті сотень тисяч українців, котрі свої найкращі роки віддали страшним сталінським таборам. Тут спомини про тих російських “братів”, котрі змушували різні національності в нелюдських умовах важко працювати, голодувати і мерзнути.
У цій книзі – життя без прикрас. Але вся розповідь проникнута не лише описами буття каторжан, а й великою любов’ю до свого народу, України, бажанням працювати на своїй вільній землі…
Василь Яремчук – учасник УПА, фельдшер “диверсійних груп УПА”, свідок руйнації Києва “совєтським підпіллям” восени 1941 року, каторжник Норильських концтаборів. Народився Василь Яремчук 6 червня 1922 року у селі Залізниця Корецького району Рівненської області. На північ від За лізниці є село Харалуг (“мечі Харалужні” – “Слово о полку Ігоревім”). У Залізниці добували залізну руду, ще й досі на північній околиці села можна натрапити на залишки обгорілого вугілля (шлаку). Потім цю руду привозили в Харалуг, де й кували мечі для княжих дружин всієї Київської Русі. Так як Волинь і Полісся у роки дитинства Василя Яремчука перебували під польською окупацією, про школи з україн ською мовою навчання, вивчення історії України не могло бути й мови. Тому й навчався Василь Яремчук у сільській школі, яка була польською. З волинських школярів вчителі-шовіністи намагалися вичавити весь дух українства і зробити з них “поляків”. Возили українських школярів екскурсіями по визначних польських містах: Гнездо, Варшава, Краків, посилено вивчали польську історію. Будь-який супротив проти такої науки або за дрібну образу у бік Польщі та поляків суворо каралися побиттям учнів і багатогодинним стоянням на колінах. Полякам не вдалося зламати дух українства у волинських школярів. На цих теренах виникла УПА. Історію України, українських письменників Василь Яремчук вивчав самотужки поза школою. Усі матеріали і літературу добрі люди пересилали підпільно з Галичини.